КОНЦЕНТРАЦІЯ (лат. concentratio < лат. con — з, разом + centrum — зосередження, центр) — зосередження виробництва одного або декількох аналогічних видів продукції чи послуг на великих підприємствах як у межах кожної галузі, так і в межах виробничих процесів різних галузей. К. виявляється у створенні та розвитку великих підприємств і виробництв і сприяє більш ефективному використанню сучасної техніки та зростанню продуктивності праці. Важливим поняттям К. виробництва є розміри підприємства. Оптимальним розміром є той, що забезпечує виконання укладених договорів з виробництва продукції у певні терміни з мінімальними витратами і максимально можливою ефективністю. На ФП на величину оптимального розміру виробництва впливає потужність обладнання, а також наявність поточних та автоматизованих ліній, обслуговуючих господарств та інших підрозділів, необхідних для забезпечення випуску продукції при мінімальних витратах трудових ресурсів. Збільшення розмірів виробництва досягається шляхом підвищення потужності обладнання, збільшення кількості однотипного обладнання та раціональної організації виробництва. К. фармацевтичного виробництва здійснюється у трьох основних формах: К. спеціалізованого виробництва — зосередження однорідного виробництва на великих ФП, що дозволяє використовувати високопродуктивне спеціалізоване обладнання та сучасні методи організації виробництва (напр. підприємства з випуску м’яких лікарських форм); К. комбінованих виробництв забезпечує послідовність виконання технологічних процесів, комплексну переробку сировини; збільшення розмірів універсальних підприємств — таким чином здійснюється К. виробництв, не пов’язаних між собою однорідністю та послідовністю технологічних процесів і обробкою сировини. Основним критерієм ефективності К. є максимальне використання факторів виробництва. Основними показниками рівня К. є: розміри підприємства, що визначаються річним випуском продукції, середньорічною чисельністю робітників, середньорічною вартістю основних фондів, річним споживанням електроенергії; питомою вагою великих підприємств у випуску продукції всієї галузі; середніми розмірами підприємств у галузі. Концентраційні процеси, що стали характерними для фармацевтичної галузі, об’єктивно зумовлені низкою причин. По-перше, колосальними витратами на проведення науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок, які змушені нести провідні фармацевтичні фірми для забезпечення власної конкурентоспроможності й отримання звичайних для них прибутків. Сьогодні витрати на створення і виведення на ринки ЛП-блокбастера досягають 1 млрд дол. Другою причиною можна назвати підвищення ефективності продажу за рахунок зниження витрат, які пов’язані з їх організацією. Існує чітка кореляція між розмірами фармацевтичної компанії та ефективністю роботи її відділів продажу, яка визначається обсягами продажу на одного торгового представника. Компанії з обігом <1 млрд дол. у середньому характеризуються обсягом продажу на одного торгового представника у діапазоні 0,5–1 млн дол., у той час як для компаній з обігом, що наближається до 10 млрд дол., цей показник може перевищувати 2 млн дол. Третя причина пов’язана з великими коштами, які фармацевтичні компанії витрачають на альянс з біотехнологічними компаніями, та із значним відсотком коштів, передбачених на дослідження та розвиток науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок і на укладання угод. Ці витрати мають стійку тенденцію до зростання. Четверта причина полягає в тому, що розмір компанії впливає на ефективність науково-дослідної діяльності завдяки ефекту синергізму від об’єднання дослідницьких технологій, спільного проведення науково-дослідних робіт і дослідно-конструкторських розробок. Цей ефект значно вищий, ніж за умов їх розрізненого проведення. Великі компанії мають змогу амортизувати вартість технологічної платформи, а деякі платформи мають «високий поріг окупності». Крім того, більш повний дослідницький портфель знижує ризики нестабільності дослідницько-виробничого ланцюга і дає компаніям більші шанси на випадкові відкриття. При цьому втрати від відсутності тієї чи іншої технології можуть бути досить значними, якщо згодом ця технологія стане загальновизнаним лідером. П’ята причина зумовлена тим, що великі розміри досліджень дозволяють провідним фармацевтичним компаніям краще використовувати можливості своїх дослідницьких та виробничих ланцюгів для швидкого запуску продукту на світовий ринок. Шостою причиною можна назвати більший потенціал ліцензійних продаж, який мають великі фармацевтичні компанії.
Кожекин Г.Я., Синица Л.М. Организация производства. — Минск, 1998; Курочкин А.С. Организация производства. — К., 2001; Макаренко В.М., Махалина О.М. Производственный менеджмент. — М., 1998; Фатхутдинов Р.А. Организация производства. — М., 2001; Экономика предприятия / В.Я. Горфинкель, Е.М. Купряков, В.П. Прасолова и др. — М., 1996; Fisher M.L. What is the Right Supply Chain for Your Products? // Harvard Business Review. — 1997; Heizer J.H., Render B. Production and Operations Management: Strategies and Tactics. — Boston, 1993.